Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН

Батьки учнів і журналісти жваво обговорюють у соцмережах, як буде відбуватися дистанційне навчання під час карантину.

Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.

Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.

Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.

Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.

Отже, ваша школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням, якщо вже раніше працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи іншого типу змішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома:

  1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно.
  2. Якщо школа зможе організувати дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. А якщо ні?
  3. Якщо зможе надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно).
  4. Уроки через Skype – я знаю школи, які це практикують. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи.
  5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами KahootQuzizzIDrooMiro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
  6. Платна платформа GIOS (математика) на час карантину надає безкоштовний доступ до всіх матеріалів для 5-9 класів.

Це – якщо накидати нашвидкоруч і лише безкоштовні (за винятком преміум-пакету Skype) ресурси. І це ми обговорили лише ситуацію, яка за замовчуванням передбачає, що діти мають доступ до інтернету – а якщо ні? Якщо ні, то чесна відповідь дуже сумна: буде те, що відбувається в багатьох українських школах щороку.

Ви знаєте, що чимало українських шкіл не вчаться весь січень? Так, продовжують канікули, щоб менше платити за опалення. Знаю такі випадки навіть цієї теплої зими. У тисячах українських шкіл цього року був карантин через ГРВІ. У деяких – були і подовжені канікули, і карантин.

Ці діти отримали менше годин навчання і, відповідно, – менше знань і, можливо, отримають прогалину в знаннях, яка супроводжуватиме їх усе життя.

Візьмемо для прикладу математику – з 5 до 9 класу за навчальним планом її вивчають 4 години на тиждень. Це дуже мало, дослідження PISA показує пряму залежність результату з математики від кількості годин вивчення. Але вже як є.

Три тижні – це 12 уроків математики. На тему “Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики”, яка вивчається в 9 класі, програмою відведено 8 годин. Якщо, наприклад, вона припила на карантин – діти у школі її просто не вивчать. Елементи комбінаторики і статистики – це ті теми, з яких українські школярі показали нищівно низькі результати в міжнародному тестуванні PISA. Нагадаю, що з математики в PISA 36% українських дітей не досягли навіть базового рівня знань і компететностей.

І це ми взяли лише математику. Тому три тижні карантину без організації повноцінного дистанційного навчання – це не безневинний пропуск у навчанні. А враховуючи те, що карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку, МОН варто нарешті приділити серйозну увагу цьому питанню, користуючись нагальною необхідністю і мобілізацією зусиль, яку дає кризова ситуація.

Читайте також рекомендації МОН щодо дій під час карантину

І тут ми підходимо до ще одного непопулярного рішення, яке, боюсь, ніколи (або ще довго) не ухвалили б у мирний час, але, можливо, наведуть на нього різкість через коронавірус. Навіть без нього українські учні вчаться менше днів і годин на рік, ніж їхні закорднонні однолітки – через дуже довгі літні канікули. До яких ще додався карантин.

Може, варто перестати заплющувати очі на цю проблему? І розглянути можливість подовження навчання, якщо через кризові ситуації діти були позбавлені повноцінного освітнього процесу протягом навчального року?

Так, я розумію, що останнє – суперриторичне запитання. Ми маємо обезголовлене МОН і, за чутками, не маємо черги охочих його очолити. Тому в цій ситуації можу дати лише пораду батькам – вмикаємо план індивідуального порятунку для наших дітей. Надії на систему зараз немає. На жаль. Найбільше вам допоможуть fb-групи батьків, чиї діти вже вчаться на дистанційній чи домашній формі навчання. Там є і обговорення і найкращих матеріалів, і платформ, і форм роботи, і контакти репетиторів.

І бережіть учителів, які зараз покажуть здатність повноцінно працювати в дистанційому режимі. За ними – майбутнє.

Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта”

Посилання на першоджерело  https://nus.org.ua/view/dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu-plan-dij-dlya-shkil-batkiv-i-mon/